У цьому тексті авторка ділиться спогадами про свою колишню найкращу подругу Лєру, з якою вони вчилися цілуватись на повітрі та яка вчила її посміхатись. Авторка згадує, що важко втрачати найкращого друга, але вона досі вірить у те, що все буде добре. Текст наповнений емоціями та спогадами про підліткові роки.